Aug 24, 2024
Спільний проєкт Національного музею історії України у Другій світовій війні й установ Смітсонівського інституту: Національного музею американської історії та Національного музею пошти США
Монети, банкноти й поштові марки створені для обігу. Вони є свідченнями про місця їхнього створення та їхніх творців. Українські монети, банкноти й поштові марки представляють національні символи та об’єкти розмаїтої, більш ніж тисячолітньої культурної спадщини країни.
Тоді як російське керівництво прагне стерти українську національну й культурну ідентичність, атакуючи об’єкти культурної спадщини, ці маленькі предмети обігу відіграють величезну роль у збереженні спадку – в кишенях, поштових скриньках та колекціях по всьому світу.
Ця група артефактів демонструє унікальний зріз тяглої державності й культурної спадщини України. Зібрані з українських та американських музейних колекцій, вони розповідають про історію, культурне розмаїття і стійкість України.
Символи української державності
Походження символів модерної української державності простежується від Середніх віків. Тризуб став символом княжої влади в м. Київ у Х ст., коли воно було столицею держави, знаної як Київська Русь. На піку могутності вона простягалася на більшість територій Східної Європи. Князь Володимир Великий карбував монети з тризубом на зламі Х та ХІ ст., засвідчуючи й зміцнюючи владу свого роду. Тризуб був пізніше затверджений як державний символ Української Народної Республіки (УНР) у 1917–1918 рр. Нині він є головним елементом Державного Герба України й відомий у законодавстві як Знак Княжої Держави Володимира Великого.
Жовті й сині барви Державного Прапора України також мають середньовічні витоки, відповідаючи гербовим кольорам Львова та Галичини. Хоча сучасний прапор нерідко трактують як образ синього неба над колосистим полем пшениці. Після початку широкомасштабного російського вторгнення у 2022 р. громадяни, підприємства та урядові установи по всьому світу підіймали цей прапор на знак солідарності з Україною.
Соняшник став неофіційним символом України всередині неї та за кордоном, нагадуючи про незібрані соняхові поля, що перетворилися на місця боїв під час російсько-української війни. Відомі сьогодні національні й державні символи України почали з’являтися на предметах обігу ще від Х ст. З огляду на це кожна банкнота, монета чи марка є відображенням багатої історії України та її тривалої боротьби за свободу й незалежність.
У Х–ХІ ст. м. Київ було столицею середньовічної держави, знаної як Київська Русь. Після прийняття християнства в 988 р. князь Володимир Великий почав карбувати перші монети зі своїм портретом і знаком влади – тризубом. Монети відображали також хрещення князя Володимира та представляли його в образі християнського володаря за прикладом візантійських золотих монет тієї доби. Зображення: @ZemlyactvoKyiv Після революції 1917 р., що привела до влади в Росії більшовиків, була проголошена Українська Народна Республіка (УНР). Вона почала випуск банкнот, які підкреслювали її національний суверенітет та ідентичність. Ця банкнота номіналом 100 карбованців була першою випущеною в УНР. Її розробив художник Георгій Нарбут, помістивши зображення тризуба в центр. Художнє рішення Нарбута додати тризуб на банкноту наблизило ухвалення керівництвом УНР тризуба як державного герба. Зображення: Національний музей американської історії Це одна з найраніших поштових марок, випущених Українською Народною Республікою (УНР) у 1918 р. Через брак цінних металів одночасно з нею було друковано розмінні знаки ідентичного дизайну. На відміну від поштової марки, вони випускалися на товщому папері, мали перфорацію та напис на звороті: «Ходить нарівні з дзвінкою монетою». Марки та розмінні знаки авторства Георгія Нарбута та Антона Середи виразно представляли новий державний герб – тризуб – в обрамленні квітів. Будучи в обігу, вони сприяли утвердженню тризуба як державного символу. Зображення: Національний музей пошти СШАТризуб
Це останній український прапор, що майорів над металургійним заводом «Азовсталь» у м. Маріуполь під час його облоги російськими військами у 2022 р. У березні того року українські війська вивезли стяг з території оточеного промислового гіганта гелікоптером разом із групою поранених бійців. Уплавлений у прапор осколок снаряда слугує нагадуванням про незламний опір України під час тривалої битви за м. Маріуполь. Зображення: Музей війни Переданий до Музею начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенантом Кирилом Будановим Ця марка в жовто-синій кольоровій гамі зображує трактор під українським знаменом, який тягне російський танк. Це нагадує про патріотичні дії, до яких вдавалися мирні українці, підтримуючи військо, впродовж перших місяців російського вторгнення. Назва марки «Доброго вечора, ми з України!» є відсилкою до однойменної пісні гурту PROBASS ∆ HARDI, що стала баладою спротиву в 2022 р. Зображення: Національний музей пошти США Україна випустила цю пам’ятну банкноту в 2023 р., через рік після початку широкомасштабного російського вторгнення. На лицьовій стороні зображено українських солдатів, які підіймають державний прапор на тлі мапи України та прапорів союзних держав. На звороті, на тлі барв державного прапора, зображено зв’язані руки та квітку маку як метафору вогнепальної рани, що нагадує про жорстокість російських військових і порушення ними людських прав українців. Напис: «Пам’ятаємо. Не пробачимо. Ніколи». Зображення: Музей війниПрапор України
Соняшник давно став частиною української художньої традиції та ідентичності. Під час Другої світової війни Організація українських націоналістів (ОУН) створила Українську повстанську армію і боролася проти німецьких, радянських та польських військ. Опинившись після війни в екзилі, діячі ОУН продовжували боротьбу за незалежність України й випустили ці сувенірні марки із зображенням соняшника – з метою зміцнення національної ідентичності й збору коштів на українську справу. Нині українці в діаспорі продовжили практику створення сувенірних марок для збору коштів на потреби боротьби за незалежність України. Зображення: Музей війни Фото демонструє частину російського касетного боєприпасу на незібраному полі соняхів. Український Музей війни створив цю світлину під час експедиції, проведеної з метою збору артефактів та свідчень російсько-української війни на визволених територіях Харківської області. Незібрані соняшникові поля стали символом скорботи й людських утрат через агресію РФ ще у 2014 р. Зображення: Музей війни У 2022 р. Канада здійснила перевипуск цієї поштової марки із соняшником задля збору коштів на допомогу Україні й на знак тривалої дружби між двома країнами. Ця нова версія містить напис «Допомога для України» вгорі марки. 1 американський долар від кожного проданого буклета був спрямований на допомогу українцям. Тоді як оригінальна марка була присвячена історії вирощування соняхів у Канаді, нова версія символізувала підтримку нею України. Зображення: Національний музей пошти СШАСоняшник
Унікальна культурна спадщина України представлена десятками тисяч різноманітних історичних пам’яток по всій країні. Стародавні руїни, середньовічні палаци та усипальниці, церкви, синагоги, музеї, пам’ятники та бібліотеки слугують свідченнями про народи й культури, які сформували Україну та її нинішню ідентичність. Чимало із цих історичних місць з’являлися на поштових марках і банкнотах України, розповідаючи про епізоди історії країни та внесок її жителів у всесвітню історію за допомогою предметів, які бачать мільйони людей у всьому світі. Станом на 2024 р. в Україні налічується вісім об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, три з яких представлені на предметах у цьому розділі. Такий статус підкреслює всесвітнє значення цих місць, як і спільну відповідальність за їх збереження для наступних поколінь. У контексті російсько-української війни ці артефакти в обігу стали потужним нагадуванням про нерухомі й незамінні об’єкти культурної спадщини України, а також про важливість їх захисту й збереження. Натисніть на маркер карти, щоб дослідити марки та банкноти із зображеннями історичних місць; натисніть на зображення кожного об'єкта, щоб побачити представлене місце в контексті.Об’єкти культурної спадщини України
Виставкова команда
Команда Музею війни:
Юрій Савчук, генеральний директор
Оксана Янковенко, головний зберігач
Володимир Третяк, завідувач відділу науково-фондової роботи
Дмитро Гайнетдінов, завідувач відділу міжнародної співпраці
Максим Мілевський, зберігач
Команда Смітсонівського інституту:
Еллен Файнґольд, куратор Національної нумізматичної колекції, Національний музей американської історії
Дженніфер Ґлоді, менеджер фондів Національної нумізматичної колекції, Національний музей американської історії
Ребекка Бен-Атар, директор колекцій, Національний музей пошти США
Саманта Пітерсон, менеджер спеціальних проєктів, Відділ глобальних справ
Зображення заголовка: Успенський собор Києво-Печерської лаври. м. Київ. 2023 р. Зображення: Національний музей історії України у Другій світовій війні
